Cила волі та її руйнівники

Хотіли побігати, але за вікном дощ і не можете змусити себе взути кросівки? Запланували пробіжку на вечір але після роботи сил вистачає максимум аби дістатися холодильника на кухні? Друзі покликали на День народження – і Ви не змогли відмовити, хоча за планом важлива інтервальна робота? Бігли на РВ (personal best) але за кілька кілометрів до фінішу «здулися» й не змогли змусити себе потерпіти ще трохи?

І подібних ситуацій можна змоделювати десятки. Сила волі – потрібна усім. Як про-атлетам, так і любителям. Як у тренувальному процесі, так і під час змагань. Але чому декому вдається її сповна використовувати, а хтось – постійно програє боротьбу то шматочку тортика, то ожеледиці, то черговому серіалу?

У першій частині циклу статей про силу волі – розглянемо що це взагалі таке, де воно мешкає в нашому мозку, а також – що (чи хто:) силу волі руйнує.

На зображенні - бігун біжить літом на заході сонця

Мозок, еволюція і центр нашого «я»

Мільйони років тому тоді, як наші далекі предки роду Homo sapiens спустилися з дерев освоювати савану – вони зіткнулися із багатьма викликами. В той час вони ще не мали складних системам аналізу, тож їхньою поведінкою і вибором керували переважно емоції, які приймали швидкі рішення в умовах, коли бракувало інформації. Саме емоції допомагали робити вибір з точки зору біологічної доцільності. Це стосувалося їжі, поведінки на полюванні, пошуку партнера і т.д.
Фактично керує емоціями наша лімбічна система. Її сигнали за посередництва гіпоталамуса запускають цілий комплекс реакцій, які через дві гілки автономної нервової системи: парасимпатичну і симпатичну розслаблюють тіло або, навпаки, приводять його в стан бойової готовності викликаючи реакцію «бий або біжи» (від англ. «fight or flight»).

Однак, Homo sapiens – істота колективна. Тож поступово життя ускладнювалося наявністю взаємодії між окремими індивідами групи, в яких тоді мешкали наші предки. Відповідно, щоб жити із оточуючими в мирі та злагоді і довгоJ слід було навчитися керувати своїми емоціями та імпульсною поведінкою. Наша нинішня здатність боротися зі своїми імпульсами – це результат еволюції, що тривала кілька тисяч років адаптації до соціального середовища.

На щастя, у нас розвинувся один із відділів мозку, який допомагає це робити – префронтальна кора.

Сила волі

Згідно визначенню Американської психологічної асоціації (American Psychology Association), більшість дослідників визначають силу волі як:
  • Свідомий самоконтроль, що потребує певних зусиль;
  • Здатність протистояти небажаним думкам, почуттям чи спонуканням;
  • Здатність відкладати отримання задоволення, опираючись короткочасним спокусам задля досягнення довгострокових цілей;
  • Обмежений ресурс, здатний виснажуватися.
Фактично, перші три характеристики цілком співпадають із тією класифікацією, яку пропонує Кейлі Макгонігал.
Завдяки силі волі ті, хто займаються спортом здатні жертвувати часом та іншими благами, які можна отримати просто зараз заради омріяних цілей чи то подолати марафон чи завоювати золоту медаль на Олімпіаді. Без розвинутої сили волі досягнути високих результатів у спорті просто неможливо.

Що руйнує силу Волі?

  1. Брак енергії
  2. Стрес
  3. Погана якість сну
  4. Шкідливі звички

Автор: Олександр Скороход